Пора пекти з тіста "жайворонків"(кулінарні рецепти)

22 березня - Сорок Святих - це день весняного рівнодення.
В цей день повертались із вирію шпаки та жайворонки – вісники весни.
Бабусі, мами та дівчата пекли печиво та пампушки у формі пташечок із дзьобиками та крильцями, гребінчиками та хвостиками, а часом «садили» їх на бублик, наче на гніздечко, ніби прискорюючи приліт пташок і наближення тепла. Очі робили з калинових ягід або родзинок. Хто заможніший, обливав печиво медом чи цукровою поливою.

В окремих селах Чернігівщини печиво у формі пташки називали «соловейчиками»; на Київщині – «жайворонками» або «голубами»; на Житомирщині – «качечками»; на Рівненщині – «зозульками», а на Волині «гусками». В народних уявленнях голуб, соловей, жайворонок є чистим святим Божим птахом

Коли «жайворонки» спечуться, їх і діти, і дорослі підкидали угору із вигуками:


«Жайворонки, прилетіте, весну-красну принесіте!».


Отримавши жайворонки, діти бігли з ними на вулицю, в сади, городи тощо. Їх клали на голови, тримали в руках, наштрикували на палички і бігали з ними селом. Намагалися підняти їх якнайвище, для цього забирались на дахи сараїв, на паркани, на дерева. «Пташок» саджали на скирти, стоги, гілки, пагорби, підкидали вгору, іноді прив’язували нитками до дрючків.


Малюки бігали по селу, тримаючи в руках нанизані на палички «жайворонки» й «сороки», танцювали й закликали весну спеціальними піснями – клеканнями.

«Прилетів лелека – весну приніс здалека.»


Окрім того лелеку просять, щоб приніс сестру чи братика:

«Бузьку, бузьку, принеси Маруську,

Та гарненьку, та пухкеньку,

Не крикливу, спокійненьку.»


У деяких місцях замість печива готували вареники з маком, також сорок штук — за чисельністю мучеників. Вареники нерідко нанизували на паличку. На Полтавщині дівчата частували ними хлопців, «щоб мороз любисток не побив». Любисток же в Україні вважається зіллям, що допомагає щасливому коханню.


Дитяча казка про птахів, яка допоможе запам’ятати слово «вирій»


Вирій, Ирій, Урай – так наші предки називали теплу країну, яка лежить далеко за морями, там сонце сходить близько до землі, тому завжди тепло. Там росте Дерево Життя, у гіллі якого живуть птахи та душі померлих.

Саме у Вирій відлітають птахи на зиму, а навесні повертаються до нас і несуть тепло та звісточку від наших предків. Першим посилають назад в Україну жайворонка – ще сніг на землі, а він уже співає.

Ключі од Вирію зберігає зозуля – саме тому вона останньою прилітає до нас і першою відлітає восени – відмикає браму Вирію. І саме через таку свою місію зозуля відкладає яйця у чужі гнізда, бо сама висидіти їх не встигає.


Хто такі Сорок Святих мучеників?


Це 40 воїнів римського легіону, які не зрадили християнської віри, коли в 320 році воєначальник-язичник у вірменському місті Севастія хотів примусити їх принести жертви його богам. Воїни загинули у холодному озері.

Сорок Святих вважаються покровителями рідних, які знаходяться у далекій дорозі.


Існують різні рецепти приготування тіста для “жайворонків”. Ось один з них:


0,5 л молока

15 г сухих дріжджів

120 г цукру

200 г масла

2 яйця

2 г ванільного цукру

сіль

1 кг борошна


Більше рецептів тут і ось тут: Птахи з тіста

 


Джерела:

Сайт "Музей Івана Гончара" "Пора пекти з тіста жайворонків та зустрічати із вирію птахів (кулінарний рецепт)"


Сайт "Рідна країна" "22 березня — Сорок святих: як відзначали та що готували у цей день"


Книга "Веселих свят" Брати Капранови