Масниця - Зустрічний понеділок

Масниця, Сиропуст, Колодій, Масляна, Пущення, Сирне пущення, Сиропусний тиждень - ось як багато назв має останній тиждень перед Великим Постом, який не має визначеної дати, бо залежить від дати Великодня кожного року. В цей час люди готуються до випробувань духу та тіла, коли впродовж 7 тижнів не можна буде вживати м'яса, молочних продуктів,веселитися та святкувати.

За звичаєм, цього тижня вже відмовлялися від м’ясної їжі, проте наставало справжнє свято молочних продуктів, що й дало назву цим дням. Не їли ні м’яса, ні сала, ні навіть жирів тваринного походження, лише яйця для тіста.


Головною стравою є вареники з сиром та сметано, пироги з сиром, млинці з сиром - налисники.


Масниця - дохристиянське свято на честь пробудження весни. А ще його в Україні називають Бабський тиждень або Бабське свято. І це не випадковість, адже весна, яку з особливою милістю закликають люди на зміну зимі, уособлює образ жінки. Таким чином, аби не розсердити «вибагливу» весну-панночку, протягом святкування Масляни чоловіки повинні були терпеливо витримувати будь-які жіночі вибрики і у всьому догоджати слабкій статі ;)


В Україні та Білорусі звична Масляна ще й поєднується зі старовинним обрядом – Колодієм - унікальним, як за формою, так і за символікою, суть якого полягає у тому, щоб змусити молодих людей задуматися про продовження свого роду.


Термін «колодій» увійшов до українських писемних джерел більш як 400 років тому, в добу козаччини, проте коріннями сягає у дохристиянські часи матріархату, адже у святкуваннях Колодія простежуються елементи глибинних вірувань, головними дієвими особами в яких було жіноцтво.


Заміжні жінки увесь цей тиждень справля­ють Колодку. Заздалегідь домовившись, в понеділок зранку вони збираються в шинку - «щоб колодкувати». Облюбувавши найпочесніше місце, одна з них кладе на стіл невеличке поліно або палицю - Колодку. Інші беруть по черзі і вповивають її шматками полотна, потім знову кладуть на стіл і окрикують:

— Наша «Колодка» народилася!

Після цього, замовивши горілки, виголошували тости й вітали одна одну з «народинами». Сповита «колодка» мала лежати аж до суботи. Всі ці дні шинок одвідувало жіноцтво, щоб вчиняти обряд «від народин і до похорону». У вівторок Колодку "хрестять", у середу - справляють похрестини, у четвер Колодка "помирає", у п'ятницю її "ховають", у суботу - "оплакують".


В понеділковий вечір обходили ті родини, в яких неодружені парубки та дівчата. Покаранням було - прив’язати матерям до ноги символічну колодку - «що не оженили своїх дітей»; за звичаєм, той, кому присуджено таку кару, не мав права знімати «колодки» доти, доки не відкупиться - частуваннями або подарунками. Все це мало жартівливий характер.


Дівчата теж мають право прив'язувати Колодку, але тільки парубкам, і тільки до лівої руки. Пізніше Колодка стала більш символічною, приймаючи форму чи то стрічки, чи то хустки, або ж китиці квітів тощо. Щоб "відкупитися" хлопцеві треба зробити дівчині подарунок: намисто, хустка, чи якась інша прикраса.


А для того, щоб "програти зиму" на Масницю також збирали старі та непотрібні речі з дворів та спалювали у багатті.


(с) Джерела:

Брати Капранові "Веселих свят"

Inspired Що таке Масляна і як її відзначали в Україні?

Мамаєва Слобода Колодій (Масниця)